прямоугольник
Російська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | прямоуго́льник | прямоуго́льники |
| Р. | прямоуго́льника | прямоуго́льников |
| Д. | прямоуго́льнику | прямоуго́льникам |
| З. | прямоуго́льник | прямоуго́льники |
| О. | прямоуго́льником | прямоуго́льниками |
| П. | прямоуго́льнике | прямоуго́льниках |
пря-мо-у-го́ль-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --
Вимова[ред.]
МФА : [прямоугольник] (одн.), [прямоугольники] (мн.)
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- матем. прямокутник ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??