пуцьвірінок
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | пу́цьвірінок | пу́цьвіріньки |
Р. | пу́цьвірінька | пу́цьвіріньків |
Д. | пу́цьвірінькові пу́цьвіріньку |
пу́цьвірінькам |
З. | пу́цьвірінок | пу́цьвіріньки |
Ор. | пу́цьвіріньком | пу́цьвіріньками |
М. | пу́цьвірінькові пу́цьвіріньку |
пу́цьвіріньках |
Кл. | пу́цьвіріньку* | пу́цьвіріньки* |
пу́-цьві-рі-нок
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a°^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -пуцьвірінок-.
Вимова
[ред.]- МФА : [ˈput͡sʲʋʲirʲinɔk] (одн.), [ˈput͡sʲʋʲirʲinʲke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- діал. безпере пташеня. ◆ Вона драла по гніздах пуцьвірінків. Олекса Стороженко, «1957» ◆ Схопивши черв'яка, зникала [пташка] з ним десь у хащі, де в затишному кубельці чекали жовтопухі пуцьвірінки. О. В. Донченко, «1957»
- маленька дитина. ◆ — О, пуцьвірінку Купидоне! Любуйся, як Дидона стогне… Щоб ти маленьким був пропав! Котляревський, «1952» ◆ — Не встигла я на якусь часинку одвернутися до куми, а він почав з дітьми пиріжки з квасолею ліпити. Не вміє ж, ледачий макогон, а взявся, щоб потішити своїх пуцьвірінків. М. П. Стельмах, «1962»
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]птах | |
дитина | |
|
Джерела
[ред.]Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 3*a°^
- Українські слова морфемної будови слова R
- Статті з ілюстраціями
- Діалектні вирази/uk
- Цитати/Донченко О. В.
- Цитати/Котляревський І. П.
- Цитати/Стельмах М. П.
- Слова з 11 букв/uk
- Птахи/uk
- Діти/uk
- Дітвора/uk