пятигранник
Російська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | пятигранник | пятигранники |
| Р. | пятигранника | пятигранников |
| Д. | пятиграннику | пятигранникам |
| З. | пятигранник | пятигранники |
| О. | пятигранником | пятигранниками |
| П. | пятиграннике | пятигранниках |
пятигранник
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: одн. [pʲɪtʲɪˈɡranʲːɪk], мн. [pʲɪtʲɪˈɡranʲːɪkʲɪ]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- матем. п'ятигранник ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники: пятигранный
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??