пятиугольник
Російська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | пятиугольник | пятиугольники |
| Р. | пятиугольника | пятиугольников |
| Д. | пятиугольнику | пятиугольникам |
| З. | пятиугольник | пятиугольники |
| О. | пятиугольником | пятиугольниками |
| П. | пятиугольнике | пятиугольниках |
пятиугольник
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
МФА : [пятиугольник] (одн.), [пятиугольники] (мн.)
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- матем. п'ятикутник ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??