ралець
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | рале́ць | ральці́ |
Р. | ральця́ | ральці́в |
Д. | ральце́ві ральцю́ |
ральця́м |
З. | рале́ць | ральці́ |
Ор. | ральце́м | ральця́ми |
М. | ральці́ ральця́ |
ральця́х |
Кл. | ральцю́* | ральці́* |
ра-ле́ць
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ралець-.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- заст. подарунок (подарована річ, гроші) ◆ немає прикладів застосування.
- заст. хабар (у вигляді подарунка) ◆ Взяла очіпок грезетовий, і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
- ходить на ралець — ходити на свята до високопосадовців із подарунками.
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Список перекладів | |
Джерела[ред.]