резолюція
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | резолю́ція | резолю́ції |
| Р. | резолю́ції | резолю́цій |
| Д. | резолю́ції | резолю́ціям |
| З. | резолю́цію | резолю́ції |
| Ор. | резолю́цією | резолю́ціями |
| М. | резолю́ції | резолю́ціях |
| Кл. | резолю́ціє* | резолю́ції* |
ре-зо-лю́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -резолюц-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- рішення, постанова, ухвалена після її обговорення на з’їздах, зборах будь-яких колегіальних органів. ◆ Найчастіше резолюцію приймають на зборах, нарадах, з'їздах, конференціях; її вміщують у кінці протоколу або пишуть окремо і додають до нього
- розв'язання, дозвіл. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |