речовина
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | речовина́ | речови́ни |
| Р. | речовини́ | речови́н |
| Д. | речовині́ | речови́нам |
| З. | речовину́ | речови́ни |
| Ор. | речовино́ю | речови́нами |
| М. | речовині́ | речови́нах |
| Кл. | речови́но* | речови́ни* |
ре-чо-ви-на
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1e за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -речовин-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- якісне визначення матерії; те, з чого складається фізичне тіло. [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- вид матерії, яка на відміну від фізичного поля, має масу спокою. [▲ 2] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| якісне визначення матерії; те, з чого складається фізичне тіло | |
| вид матерії, яка на відміну від фізичного поля, має масу спокою | |