розквіт

Див. також Розквіт.

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ро́зквіт	—
Р.	ро́зквіту	—
Д.	ро́зквітові ро́зквіту	—
З.	ро́зквіт	—
Ор.	ро́зквітом	—
М.	на/у ро́зквіту	—
Кл.	ро́зквіту*	—

роз́-квіт

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Префікс: роз-; корінь: -квіт-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розпускання бутонів, поява квітів; цвітіння. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. перен. найвищий ступінь піднесення, процвітання чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. перен. найкраща пора в розвитку фізичних, інтелектуальних і духовних сил людини. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

розпускання бутонів, поява квітів
Російськаru: расцветание (ru) сер., цветение (ru) сер.

найвищий ступінь піднесення, процвітання
Російськаru: расцвет (ru) чол.

найкраща пора в розвитку фізичних, інтелектуальних і духовних сил людини
Російськаru: расцвет (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: розквіт