Перейти до вмісту

розквіт

Матеріал з Вікісловника
Див. також Розквіт.

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. ро́зквіт  —
Р. ро́зквіту  —
Д. ро́зквітові
ро́зквіту
 —
З. ро́зквіт  —
Ор. ро́зквітом  —
М. на/у ро́зквіту  —
Кл. ро́зквіту*  —

роз́-квіт

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Префікс: роз-; корінь: -квіт-.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. розпускання бутонів, поява квітів; цвітіння. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. перен. найвищий ступінь піднесення, процвітання чого-небудь. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  3. перен. найкраща пора в розвитку фізичних, інтелектуальних і духовних сил людини. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
розпускання бутонів, поява квітів
найвищий ступінь піднесення, процвітання
найкраща пора в розвитку фізичних, інтелектуальних і духовних сил людини


Джерела

[ред.]