розчухати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я розчу́хав розчу́хаю  —
Ти розчу́хав
розчу́хала
розчу́хаєш розчу́хай
Він
Вона
Воно
розчу́хав
розчу́хала
розчу́хало
розчу́хає  —
Ми розчу́хали розчу́хаєм(о) розчу́хаймо
Ви розчу́хали розчу́хайте
Вони розчу́хали розчу́хають  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч. розчу́хавши
Дієприкм. пас. мин. ч. розчу́ханий
Безособова форма розчу́хано

роз-чу́-ха-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікс: роз-; корінь: -чух-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]