розчухати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | розчу́хав | розчу́хаю | — | |
| Ти | розчу́хав розчу́хала | розчу́хаєш | розчу́хай | |
| Він Вона Воно |
розчу́хав розчу́хала розчу́хало | розчу́хає | — | |
| Ми | розчу́хали | розчу́хаєм(о) | розчу́хаймо | |
| Ви | розчу́хали | розчу́хайте | ||
| Вони | розчу́хали | розчу́хають | — | |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. мин. ч. | розчу́хавши | |||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | розчу́ханий | |||
| Безособова форма | розчу́хано | |||
роз-чу́-ха-ти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Префікс: роз-; корінь: -чух-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА : [roˈʒt͡ʃuxɐte] (одн.), [—] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |