роз'єднання

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	роз'є́днання	роз'є́днання
Р.	роз'є́днання	роз'є́днань
Д.	роз'є́днанню	роз'є́днанням
З.	роз'є́днання	роз'є́днання
Ор.	роз'є́днанням	роз'є́днаннями
М.	роз'є́днанні роз'є́днанню	роз'є́днаннях
Кл.	роз'є́днання	роз'є́днання

роз'-є́д-нан-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -роз'-; корінь: -єдн-; суфікси: -а-нн; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [rɔz'ˈjɛdnɐnʲːɐ] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дія за значенням роз'єднувати[[Категорія:Вербальні слова}}]] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: роз'єднувач, роз'єднування, роз'єднаність прикметники: роз'єднувальний, роз'єднаний дієслова: роз'єднати, роз'єднатися, роз'єднувати, роз'єднуватися прислівники: роз'єднано

Етимологія

Від ??

Джерела

• Словник УЛІФ: роз'єднання