Українська

ру-му́н

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -руму́н-.

представник нації, що складає основне населення Румунії ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
власні назви: Румунія ін. іменники: румунка прикметники: румунcький

Від ??

Список перекладів
Англійська_en: Romanian ^(en) Болгарська_bg: румънец ^(bg) чол., влах ^(bg) чол. Казахська_kk: румын ^(kk) Киргизька_ky: румын ^(ky) Російська_ru: румын ^(ru) чол. Румунська_ro: român ^(ro) чол. Турецька_tr: Rumen ^(tr), Romanyalı ^(tr) Узбецька_uz: rumin ^(uz)