річниця
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | річни́ця | річни́ці |
Р. | річни́ці | річни́ць |
Д. | річни́ці | річни́цям |
З. | річни́цю | річни́ці |
Ор. | річни́цею | річни́цями |
М. | річни́ці | річни́цях |
Кл. | річни́це* | річни́ці* |
річ-ни́ц-я
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -річ-; суфікси: -н-иц; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА : [rʲiˈt͡ʃnɪt͡sʲɐ] (одн.), [rʲiˈt͡ʃnɪt͡sʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- календарна дата, коли закінчується рік від початку якої-небудь події.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
Список перекладів | |