семиугольник
Російська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | семиугольник | семиугольники |
Р. | семиугольника | семиугольников |
Д. | семиугольнику | семиугольникам |
З. | семиугольник | семиугольники |
О. | семиугольником | семиугольниками |
П. | семиугольнике | семиугольниках |
семиугольник
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -сем-; інтерфікс: -и-; корінь: -уголь-; суфікс: -ник.
Вимова[ред.]
МФА : [семиугольник] (одн.), [семиугольники] (мн.)
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- матем. семикутник ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??