скотар
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | скота́р | скотарі́ |
| Р. | скотаря́ | скотарі́в |
| Д. | скотаре́ві скотарю́ |
скотаря́м |
| З. | скотаря́ | скотарі́в |
| Ор. | скотаре́м | скотаря́ми |
| М. | скотаре́ві скотарю́ скотарі́ |
скотаря́х |
| Кл. | скотарю́ | скотарі́ |
скот-а́р
Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 2b.
Корінь: -скот-; суфікс: -ар.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- той, що займається розведенням скоту ◆ немає прикладів застосування.
- робітник, що доглядає, вирощує скот ◆ Тож довелося повертатися у колгосп і працювати скотарем.
Синоніми[ред.]
- —
- —
Антоніми[ред.]
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
- —
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
Споріднені слова[ред.]
| |
Етимологія[ред.]
Від скот, дале від ??