скупар
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | скупа́р | скупарі́ |
| Р. | скупарю́ | скупарі́в |
| Д. | скупарю́ скупа́ре́ві |
скупаря́м |
| З. | скупар | скупарі́в |
| Ор. | скупаре́м | скупаря́ми |
| М. | скупарі́ скупарю́ |
скупаря́х |
| Кл. | скупа́рю* | скупарі́* |
ску-па́р
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -скуп-; суфікс: -ар.
Вимова[ред.]
- МФА : [skʊˈpɑr] (одн.), [skʊpɐˈrʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що скупердяй. [▲ 1] ◆ Та цієї картоплі Мати не ховала, як скупар, для себе й доньки. , 1977 // «Свобода» Джерело — http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1977/Svoboda-1977-122.pdf.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |