Перейти до вмісту

смерековий

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості

[ред.]
відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. смере́ковий смере́кове смере́кова смере́кові
Р. смере́кового смере́кового смере́кової смере́кових
Д. смере́ковому смере́ковому смере́ковій смере́ковим
З. (іст./неіст.) смере́кового (іcт.)
смере́ковий (неіст.)
{{{з (чол, неіст)}}}
смере́кове смере́кову смере́кових (іст.)
смере́кові (неіст.)
{{{з (мн, неіст)}}}
О. смере́ковим смере́ковим смере́ковою смере́ковими
М. смере́ковім
смере́ковому
смере́ковім
смере́ковому
смере́ковій смере́кових

сме-ре́-ко-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -смерек-; суфікс: -ов; закінчення: -ий.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. прикм. до смерека ◆ Покликав [Іван]: — Марічко! […] М'яке запинало смерекового гілля ковтнуло той поклик. М. М. Коцюбинський, «Тіні забутих предків», 1911 р. [СУМ-11] ◆ Стежка вела високими верхами і густими смерековими борами. І. Я. Франко, «Петрії й Довбущуки», 1913 р. [СУМ-11] ◆ Довкола, на горах і в долинах, шумить і гуде смерековий ліс. Степан Чорнобривець, «Визволена земля», 1959 р. [СУМ-11]
  2. зроблений, виготовлений із смереки, з її гілок ◆ Піду на грядки, і Семенко зі мною […] Зробив я йому сапочку смерекову, йде по слідах та й собі нахиляється, аж зопріє. Ігор Муратов, «Буковинська повість», 1951 р. [СУМ-11] ◆ Солдат на буковій корі // Вирізав те слово тесаком // Та й закрив смерековим вінком, // Щоб не вгледів старший офіцер. П. М. Воронько, «Три покоління», 1950 р. [СУМ-11]
  3. засаджений, порослий смереками ◆ Сині смерекові гори затягнуло холодною імлою. Юрій Бедзик, «Украдені гори», 1969 р. [СУМ-11]

Синоніми

[ред.]
  1. ялиновий
  2. ялиновий
  3. смеречаний, ялиновий

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]
  1. дерев'яний
  2. дерев'яний, деревний, гільчастий, гіллястий
  3. дерев'яний

Гіпоніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Утворено за допомогою суфіксу -ов від смерека, далі від праслов'янської форми *smerkъ, від котрої також виникли д.-рус. смьрчь «кедр», укр. смерека, пол. smereka «ялина», świerk «ялина; модрина», чеськ. smrk «ялина», smrčina «ялина; смерекові зарослі, смерековий ліс», словац. smrek «ялина звичайна», smriečik «ялина звичайна», smriečok «ялина звичайна», в.-луж. šmrěk «ялина», н.-луж. šmrěka «ялиця», болг. смрека «яловець звичайний».

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]