солодець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	солоде́ць	солодці́
Р.	солодця́	солодці́в
Д.	солодце́ві солодцю́	солодця́м
З.	солоде́ць	солодці́
Ор.	солодце́м	солодця́ми
М.	солодці́ солодця́	солодця́х
Кл.	солодцю́*	солодці́*

со-ло-де́ць

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -солод-; суфікс: -ець.

Вимова

• МФА : [sɔlɔˈdɛt͡sʲ] (одн.), [sɔloˈd͡zʲt͡sʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. перев. мн. те ж саме, що солодощі. ◆ Спіжарка – це «таїна таїн». Там жило солодці. І якщо паски і калачі лежали під серветками на столі в дідусевій кімнатці, то в спіжарці було щось значно цікавіше. Джерело — uanews.lviv.ua/culture/2018/04/07/153482.html.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: [[ Російська|]] (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: солодець