сполучення

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Wikipedia-logo-v2-uk.svg
У Вікіпедії є стаття

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

сполучення (не зазначено розбиття на склади)

Іменник. с.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

  • Loudspeaker.png прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості[ред.]

    Значення[ред.]

    1. Дія за знач. сполучити, сполучати і сполучитися, сполучатися.
    2. Зв'язок між віддаленими пунктами за допомогою яких-небудь засобів пересування; можливість зв'язку з ким-, чим-небудь.
      ◆ Паралельне сполучення.
    3. рідко. Те саме, що сполука 1).
      ◆ Реа́кція сполу́чення — хімічна реакція, внаслідок якої з атомів або молекул однієї, двох чи кількох речовин утворюються молекули одної нової речовини.
      ◆ Фразеологі́чне сполу́чення — стійке поєднання слів, що виступає в мові як єдиний неподільний і цілісний за значенням вислів.

    Синоніми[ред.]

    Антоніми[ред.]

    Гіпероніми[ред.]

    Гіпоніми[ред.]

    Холоніми[ред.]

    Мероніми[ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

    Прислів'я та приказки[ред.]

    Етимологія[ред.]

    Від ??

    Переклад[ред.]

    Список перекладів

    Джерела[ред.]