співпраця

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	співпра́ця	—
Р.	співпра́ці	—
Д.	співпра́ці	—
З.	співпра́цю	—
Ор.	співпра́цею	—
М.	співпра́ці	—
Кл.	співпра́це*	—

спів-пра́-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Префікс: спів-; корінь: -прац-; закінчення: -я.

Вимова

• • МФА: [sʲpʲiu̯ˈprɑt͡sʲɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. спільна з ким-небудь діяльність. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Див. також

• партнерство

Джерела

• Словник УЛІФ: співпраця
• Співпраця // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.