співупорядник

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. співупоря́дник співупоря́дники
Р. співупоря́дника співупоря́дників
Д. співупоря́дникові
співупоря́днику
співупоря́дникам
З. співупоря́дника співупоря́дників
Ор. співупоря́дником співупоря́дниками
М. співупоря́дникові, співупоря́днику співупоря́дниках
Кл. співупоря́днику співупоря́дники

спів-у-по-ря́д-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікси: спів-у-по-; корінь: -ряд-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. упорядник іще з кимось (документа абощо). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Співупорядник періодичного наукового видання «Tradicija ir Dabartis / Tradition & Contemporarity: Mokslo darbai»

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]