співупорядник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	співупоря́дник	співупоря́дники
Р.	співупоря́дника	співупоря́дників
Д.	співупоря́дникові співупоря́днику	співупоря́дникам
З.	співупоря́дника	співупоря́дників
Ор.	співупоря́дником	співупоря́дниками
М.	співупоря́дникові, співупоря́днику	співупоря́дниках
Кл.	співупоря́днику	співупоря́дники

спів-у-по-ря́д-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікси: спів-у-по-; корінь: -ряд-; суфікс: -ник.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. упорядник іще з кимось (документа абощо). ◆ Співупорядник періодичного наукового видання «Tradicija ir Dabartis / Tradition & Contemporarity: Mokslo darbai»

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів