співіснувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я співісну́ю співіснува́в співіснува́тиму  —
Ти співісну́єш співіснува́в
співіснува́ла
співіснува́тимеш співісну́й
Він
Вона
Воно
співісну́є співіснува́в
співіснува́ла
співіснува́ло
співіснува́тиме  —
Ми співісну́єм(о) співіснува́ли співіснува́тимем(о) співісну́ймо
Ви співісну́єте співіснува́ли співісну́йте
Вони співісну́ють співіснува́ли співіснува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч. співіснува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма [[{{{3}}}но]]


спів-іс-ну-ва́-ти

Дієслово, недоконаного виду, неперехідне, дієвідміна 2a.

Префікс: спів-; корінь: -існ-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. існувати одночасно або разом із ким-, чим-небудь. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]