спішитися

Українська

спі́шитися

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	спі́шуся (-сь)	спі́шився (-сь)	спі́шуся (-сь)	—
Ти	спі́шишся (-сь)	спі́шився (-сь) спі́шилася (-сь)	спі́шишся (-сь)	спі́шся
Він Вона Воно	спі́шиться (-сь)	спі́шився (-сь) спі́шилася (-сь) спі́шилося (-сь)	спі́шиться (-сь)	—
Ми	спі́шим(о)ся (-имсь)	спі́шилися (-сь)	спі́шим(о)ся (-мсь)	спі́шмося (-мось)
Ви	спі́шитеся (-сь)	спі́шилися (-сь)		спі́штеся (-сь)
Вони	спі́шяться	спі́шилися (-сь)	спі́шаться	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	спі́шившись
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма	—

спішитися (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. Відповідне дієслово недоконаного виду — спі́шуватися.

Корінь: -спіш-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА: [ˈsʲpʲiʃetesʲɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок. злізти з коня, коней. ◆ немає прикладів застосування.
   1. розм. злізти з велосипеда, вийти з машини тощо. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: спешиться (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: спішитися

спіши́тися

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	спішу́ся (-сь)	спіши́вся (-сь) спіши́лася (-сь)	спіши́тимуся (-сь)	—
Ти	спіши́шся	спіши́вся (-сь) спіши́лася (-сь)	спішти́метеся (-сь)	спіши́ся (-сь)
Він Вона Воно	спіши́ться	спіши́вся (-сь) спіши́лася (-сь) спіши́лося (-сь)	спіши́тиметься	—
Ми	спіши́м(о)ся (-мсь)	спіши́лися (-сь)	спіши́тимем(о)ся (-мось)	спіші́м(о)ся, (-і́мось)
Ви	спіши́теся (-сь)	спіши́лися (-сь)		спіші́ться
Вони	спіша́ться	спіши́лися (-сь)	спіши́тимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	спішачи́сь
Дієприсл. мин. ч.	спіши́вшись
Безособова форма	—

спі-ши́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b. Відповідне дієслово доконаного виду — спішуватися.

Корінь: -спіш-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА: [sʲpʲiˈʃɪtesʲɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок., розм. те ж саме, що спішити. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: спешиться (ru)