спішитися

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

спі́шитися[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я спі́шуся (-сь) спі́шився (-сь) спі́шуся (-сь)  —
Ти спі́шишся (-сь) спі́шився (-сь)
спі́шилася (-сь)
спі́шишся (-сь) спі́шся
Він
Вона
Воно
спі́шиться (-сь) спі́шився (-сь)
спі́шилася (-сь)
спі́шилося (-сь)
спі́шиться (-сь)  —
Ми спі́шим(о)ся (-имсь) спі́шилися (-сь) спі́шим(о)ся (-мсь) спі́шмося (-мось)
Ви спі́шитеся (-сь) спі́шилися (-сь) спі́штеся (-сь)
Вони спі́шяться спі́шилися (-сь) спі́шаться  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч. спі́шившись
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма

Дієслово, доконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. Відповідне дієслово недоконаного виду — спі́шуватися.

Корінь: -спіш-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок. злізти з коня, коней [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
    1. розм. злізти з велосипеда, вийти з машини тощо. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]


спіши́тися[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я спішу́ся (-сь) спіши́вся (-сь)
спіши́лася (-сь)
спіши́тимуся (-сь)  —
Ти спіши́шся спіши́вся (-сь)
спіши́лася (-сь)
спішти́метеся (-сь) спіши́ся (-сь)
Він
Вона
Воно
спіши́ться спіши́вся (-сь)
спіши́лася (-сь)
спіши́лося (-сь)
спіши́тиметься  —
Ми спіши́м(о)ся (-мсь) спіши́лися (-сь) спіши́тимем(о)ся (-мось) спіші́м(о)ся, (-і́мось)
Ви спіши́теся (-сь) спіши́лися (-сь) спіші́ться
Вони спіша́ться спіши́лися (-сь) спіши́тимуться  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. спішачи́сь
Дієприсл. мин. ч. спіши́вшись
Безособова форма

спі-ши́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b. Відповідне дієслово доконаного виду — спішуватися.

Корінь: -спіш-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок., розм. те ж саме, що спішити. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]