средоточие

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	средото́чиие	средото́чиия
Р.	средото́чиия	средото́чиий
Д.	средото́чиию	средото́чииям
З.	средото́чиие	средото́чиия
О.	средото́чиием	средото́чииями
П.	средото́чиии	средото́чииях

сре-до-то́-чи-е

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -сред-; інтерфікс: -о-; корінь: -точ-; суфікс: -и; закінчення: -е.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. осереддя, осередок, [основний] центр. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: средоточный

Етимологія

Від ??

Джерела

• Російсько-Український академічний словник. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, видавництво «Наукова думка», Київ, - 1969, Том 3, стор. 373
• О. Ізюмов. Російсько-український словник. Книгоспілка, 1926