средоточие
Російська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | средото́чиие | средото́чиия |
| Р. | средото́чиия | средото́чиий |
| Д. | средото́чиию | средото́чииям |
| З. | средото́чиие | средото́чиия |
| О. | средото́чиием | средото́чииями |
| П. | средото́чиии | средото́чииях |
сре-до-то́-чи-е
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -сред-; інтерфікс: -о-; корінь: -точ-; суфікс: -и; закінчення: -е.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- осереддя, осередок, [основний] центр. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ??
Джерела
[ред.]- Російсько-Український академічний словник. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, видавництво «Наукова думка», Київ, - 1969, Том 3, стор. 373
- О. Ізюмов. Російсько-український словник. Книгоспілка, 1926