Перейти до вмісту

средоточие

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Російська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок одн. мн.
Н. средото́чиие средото́чиия
Р. средото́чиия средото́чиий
Д. средото́чиию средото́чииям
З. средото́чиие средото́чиия
О. средото́чиием средото́чииями
П. средото́чиии средото́чииях

сре-до-то́-чи-е

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -сред-; інтерфікс: -о-; корінь: -точ-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. осереддя, осередок, [основний] центр. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

    [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

    Синоніми
    1. ?
    2. ?
    Антоніми
    1. ?
    2. ?
    Гіпероніми
    1. ?
    2. ?
    Гіпоніми
    1. ?
    2. ?

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??


    Джерела

    [ред.]
    • Російсько-Український академічний словник. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, видавництво «Наукова думка», Київ, - 1969, Том 3, стор. 373
    • О. Ізюмов. Російсько-український словник. Книгоспілка, 1926