Українська
[ред.]

ста-ро-ру́-щи-на

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -стар-; інтерфікс: -о-; корінь: -рущ-; суфікс: -ин; закінчення: -а.

те ж саме, що староруська мова. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Франко згадує про свіої молоді роки: «я писав фонетикою і провадив за неї гарячі спори з учителем історії і старорущини д-ром Антоневичем» Лаба В., «Творець українських маршів Ярослав Ярославенко: життєвий і творчий шлях.», 2000

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: старорусский язык ^(ru) чол.

Українська[ред.]