стикати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | стика́ю | стика́в | стика́тиму | — |
Ти | стика́єш | стика́в стика́ла | стика́тимеш | стика́й |
Він Вона Воно |
стика́є | стика́в стика́ла стика́ло | стика́тиме | — |
Ми | стика́єм(о) | стика́ли | стика́тимем(о) | стика́ймо |
Ви | стика́єте | стика́ли | стика́йте | |
Вони | стика́ють | стика́ли | стика́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | стика́ющий | |||
Дієприкм. мин. ч. | стика́вший | |||
Дієприсл. теп. ч. | стика́я | |||
Дієприсл. мин. ч. | стика́в, стика́вши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | стика́емый | |||
Пас. дієприкм. мин. | — | |||
Безособова форма | стика́овано |
сти-ка́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -стик-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- закривати. [≈ 1] ◆ Сії ночі й очей не стикав
- сходитися, змикатися. [≈ 2] ◆ Кінці з кінцями не стикають. Матвій Номис
- збочувати. ◆ Все на його стикає Матвій Номис ◆ Кажу: йди в поле, а він стикає на Петра, — нехай той іде. Камен. у
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Список перекладів | |
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українська мова
- Українські лексеми
- Українські дієслова
- Недоконаний вид
- Перехідні дієслова
- Дієслова, дієвідміна 1a
- Українські слова з суфіксом -а
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Цитати/Номис Матвій
- Слова з 7 букв/uk
- Дієслова закриття/uk
- Дієслова збігу/uk
- Дієслова нахилу/uk
- Дієслова зміни напрямку/uk
- Дієслова каузації зменшення/uk
- Дієслова зменшення/uk