стосуватися

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я  —
Ти
Він
Вона
Воно
стосу́ється стосу́вався, (-всь)
стосу́валася , (-лась)
стосу́валося , (-лось)
стосу́ватиметься  —
Ми
Ви
Вони стосу́ються стосу́валися, (-лись) стосу́ватимуться  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. стосу́ючись
Дієприсл. мин. ч. стосу́вавшись
Пас. дієприкм. теп. ч.
Пас. дієприкм. мин.
Безособова форма

сто-су-ва́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, безособове, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -стос-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. кого/чого, до кого/чого мати відношення до кого-, чого-небудь, бути пов'язаним із кимсь, чимсь. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ — Писар напише нам розписку, а я вам заплачу по тій розписці гроші, — сказав Мотуз, дуже обережний, коли діло стосувалось до грошей. І. С. Нечуй-Левицький, «IV», 1956 р. ◆ Дарка вирішила уникати інтимних розмов з Ориською, кого б вони не стосувалися. Ірина Вільде, «Повнолітні діти», 1960 р. ◆ Богдан стояв осторонь і робив вигляд, ніби його зовсім не стосується вся гра. Ю. І. Яновський, «II», 1958 р.
    що стосується
    кого/чого, до кого/чого, то… — якщо йдеться про когось/щось, то… ◆ А що стосується оунівських мучителів, то народ теж не забуває про них. Юрій Мельничук, «Коли кров…», 1960 р.
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]