термінатив

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. термінати́в термінати́ви
Р. термінати́ва термінати́вів
Д. термінати́вові
термінати́ву
термінати́вам
З. термінати́в термінати́ви
Ор. термінати́вом термінати́вами
М. на/у термінати́ві на/у термінати́вах
Кл. термінати́ве* термінати́ви*

тер-мі-на-ти́в

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -термінатив-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. лінгв. дієслова зі значенням подієспрямованого процесу, з одного боку, і досягнення події, на яке був спрямований процес — з іншого. ◆ Термінативи, або здійсненники об’єднують дієслова зі значенням подієспрямованого процесу, з одного боку, і досягнення події, на яке був спрямований процес — з іншого. напр.: А на другий день в бур’яні Шевченко будує з булиги та коров’яків курінь.

Синоніми[ред.]

  1. здійсненник

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. синтаксема

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]