термінолексика
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | терміноле́ксика | терміноле́ксики |
| Р. | терміноле́ксики | терміноле́ксик |
| Д. | терміноле́ксиці | терміноле́ксикам |
| З. | терміноле́ксику | терміноле́ксики |
| Ор. | терміноле́ксикою | терміноле́ксиками |
| М. | терміноле́ксиці | терміноле́ксиках |
| Кл. | терміноле́ксико* | терміноле́ксики* |
тер-мі-но-ле́к-си-ка
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -термін-; інтерфікс: -о-; корінь: -лексик-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- лінгв. ◆ Українська термінолексика в академічних російсько-українських словниках (20-і рр. ХХ ст. — початок ХХІ ст.)
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |