Перейти до вмісту

тип

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина обм. ч.
Н. тип типи типи
Р. типа типів типів
Д. типу
типові
типам  —
З. тип типи типи
Ор. типом типами  —
М. типі типах  —
Кл. типе* типи*  —

тип

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -тип-.

Вимова[ред.]

    • МФА: одн. [ˈtɪp], мн. [ˈtɪpe]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Зразок, модель, форма, яким відповідає певна група предметів, понять, явищ.
  2. Найвища категорія в систематиці тварин і рослин, що об'єднує споріднені класи.
  3. Характерна будова тіла, зовнішність людини, пов'язані з її належністю до певної етнічної категорії.
  4. Художній образ у літературі та мистецтві, у якому узагальнено найхарактерніші риси певної групи людей.
  5. Категорія людей, об'єднаних якимись характерними рисами (соціальними, національними, професійними тощо), а також яскравий її представник.
  6. Людина, що відрізняється від інших якимись характерними особливостями (у зовнішності, поведінці, напрямі думок і т. ін.).
Синоніми


Антоніми


Гіпероніми


Гіпоніми


Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від д.-грец. τύπος

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]