товмач
|
Див. також Товмач. |
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | товма́ч | товма́чі |
| Р. | товма́ча | товма́чів |
| Д. | товма́чеві товма́чу |
товма́чам |
| З. | товма́ча | товма́чів |
| Ор. | товма́чем | товма́чами |
| М. | товма́чеві товма́чу |
товма́чах |
| Кл. | товма́чу | товма́чі |
тов-ма́ч
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -товмач-.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- той, хто усно перекладає з однієї мови на іншу під час бесіди, офіційних переговорів і т. ін. ◆ Тоді взялись за діло товмачі й писці. Озброївшись дощечками, вкритими тонким шаром воску, писці заходились питати й записувати імена купців Семен Скляренко, Святослав, 1959, 138 ◆ В'юнкий, низенький товмач… скоромовкою переказував слова посла Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 44 ◆ Пашка з'явився у повному параді: пес, товмач, кийок і заздалегідь розстебнута кобура парабелума Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 93.
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |