товмач

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Disambig.svg Див. також Товмач.

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. товма́ч товма́чі
Р. товма́ча товма́чів
Д. товма́чеві
товма́чу
товма́чам
З. товма́ча товма́чів
Ор. товма́чем товма́чами
М. товма́чеві
товма́чу
товма́чах
Кл. товма́чу товма́чі

тов-ма́ч

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -товмач-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. той, хто усно перекладає з однієї мови на іншу під час бесіди, офіційних переговорів і т. ін. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Тоді взялись за діло товмачі й писці. Озброївшись дощечками, вкритими тонким шаром воску, писці заходились питати й записувати імена купців Семен Скляренко, Святослав, 1959, 138 ◆ В'юнкий, низенький товмач… скоромовкою переказував слова посла Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 44 ◆ Пашка з'явився у повному параді: пес, товмач, кийок і заздалегідь розстебнута кобура парабелума Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 93.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]