тубілець

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	тубі́лець	тубі́льці
Р.	тубі́льця	тубі́льців
Д.	тубі́льцеві тубі́льцю	тубі́льцям
З.	тубі́льця	тубі́льців
Ор.	тубі́льцем	тубі́льцями
М.	тубі́льцеві тубі́лецю	тубі́льцях
Кл.	тубі́льцю	тубі́льці

ту-бі́-лець

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -тубіл-; суфікс: -ець.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. представник корінного населення країни, місцевості. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. абориген, автохтон, туземець

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: тубілка прикметники: тубільний

Етимологія

Від ??

Переклад

англійська: native (en) арабська: مواطن (ar) білоруська: тубылец (be) чол., туземец (be) чол. грецька: ιθαγενής (el) чол., ντόπιος (el) чол. гуджараті: આદિવાસી (gu) чол. (ādivāsī) іспанська: indígena (es) чол., nativo (es) чол.

польська: tubylec (pl) чол. російська: туземец (ru) чол., абориген (ru) чол. словацька: domorodec (sk) чол. французька: autochtone (fr) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: тубілець