тубілець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	тубі́лець	тубі́льці
Р.	тубі́льця	тубі́льців
Д.	тубі́льцеві тубі́льцю	тубі́льцям
З.	тубі́льця	тубі́льців
Ор.	тубі́льцем	тубі́льцями
М.	тубі́льцеві тубі́лецю	тубі́льцях
Кл.	тубі́льцю	тубі́льці

ту-бі́-лець

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -тубіл-; суфікс: -ець.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. представник корінного населення країни, місцевості. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. абориген, автохтон, туземець

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: тубілка прикметники: тубільний

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Іспанська моваісп.: indígena (es) чол., nativo (es) чол. Англійська моваангл.: native (en) Арабська моваараб.: مواطن (ar) Білоруська мовабіл.: тубылец (be) чол., туземец (be) чол. Грецька мовагрец.: ιθαγενής (el) чол., ντόπιος (el) чол. Гуджаратігудж.: આદિવાસી (gu) чол. (ādivāsī) Польська мовапольська: tubylec (pl) чол. Російська моварос.: туземец (ru) чол., абориген (ru) чол. Словацька моваслов.: domorodec (sk) чол. Французька мовафр.: autochtone (fr) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: тубілець