турок

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ту́рок	ту́рки́
Р.	ту́рка́	ту́ркі́в
Д.	ту́рко́ві ту́рку́	ту́рка́м
З.	ту́рок	ту́рки́
Ор.	ту́рко́м	ту́рка́ми
М.	ту́рко́ві ту́рку́	ту́рка́х
Кл.	ту́рку́*	ту́рки́*

ту́-ро́к

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ту́рок-.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. представник нації, що складає основне населення Туречиини ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• агарянин

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
власні назви: Туреччина ін. іменники: туркеня, турчанка прикметники: турецький

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Turk (en) Казахськаkk: түрік (kk) Киргизькаky: түрк (ky) Польськаpl: Turek (pl) чол. Російськаru: турок (ru) чол. Турецькаtr: Türk (tr) Узбецькаuz: turk (uz)