Українська
[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок
|
однина
|
множина
|
Н.
|
у́бір
|
у́бори
|
Р.
|
у́бору
|
у́борів
|
Д.
|
у́бору, у́борові
|
у́борам
|
З.
|
у́бір
|
у́бори
|
Ор.
|
у́бором
|
у́борами
|
М.
|
у́бору*, у́борові
|
у́борах
|
Кл.
|
у́бору*
|
у́бори*
|
у́-бір
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: у-; корінь: -бір-.
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те, що одягають на себе; одяг взагалі чи багатий, пишний одяг; убрання. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- спеціальне спорядження. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- збруя (перев. оздоблена чим-небудь). [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перен., поет. те, що покриває собою що-небудь, зовнішній покрив чогось (про рослинність, сніг і т. ін.). [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Головний убір.
- те, що служить як прикраса, оздоба. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- прикраса, перев. на голові. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
те, що одягають на себе; одяг взагалі чи багатий, пишний одяг
|
|
|
те, що покриває собою що-небудь, зовнішній покрив чогось
|
|
|
те, що служить як прикраса, оздоба
|
|
|
Джерела[ред.]