Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	уві́чнюю	уві́чнював	уві́чнюватиму	—
Ти	уві́чнюєш	уві́чнював уві́чнювала	уві́чнюватимеш	уві́чнюй
Він Вона Воно	уві́чнює	уві́чнював уві́чнювала уві́чнювало	уві́чнюватиме	—
Ми	уві́чнюєм(о)	уві́чнювали	уві́чнюватимем(о)	уві́чнюймо
Ви	уві́чнюєте	уві́чнювали		уві́чнюйте
Вони	уві́чнюють	уві́чнювали	уві́чнюватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	уві́чнюючи
Дієприсл. мин. ч.	уві́чнювавши
Безособова форма	увічне́но

увічнювати (не зазначено розбиття на склади)

Префікс: у-; корінь: -віч-; суфікси: -н -юва; дієслівне закінчення: -ти.

робити пам'ятним навіки, зберігати для пам'яті нащадків ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]}
зберігати навіки, робити вічним, непохитним ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
дієслова: увічнюватися

Від ??

робити пам'ятним навіки, зберігати для пам'яті нащадків
Російська_ru: увековечивать ^(eu)

зберігати навіки, робити вічним, непохитним
Російська_ru: увековечивать ^(eu)