узручнення

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. узру́чнення узру́чнення
Р. узру́чнення узру́чнень
Д. узру́чненню узру́чненням
З. узру́чнення узру́чнення
Ор. узру́чненням узру́чненнями
М. узру́чненні
узру́чненню
узру́чненнях
Кл. узру́чнення узру́чнення

уз-ру́ч-нен-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).


Префікси: у-з-; корінь: -руч-; суфікси: -ен; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Для узручнення користування словник поділятиметься на три основні розділи: перший представлятиме назви дерев, другий – чагарників, кущів і високих трав, третій – квітів та сланких рослин. Джерело — www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=3409.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]