українізація
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | україніза́ція | — |
| Р. | україніза́ції | — |
| Д. | україніза́ції | — |
| З. | україніза́цію | — |
| Ор. | україніза́цією | — |
| М. | україніза́ції | — |
| Кл. | україніза́ціє* | — |
у-кра-ї-ні-за́-ці·я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Вимова[ред.]
- МФА: одн. [ʊkrɐjinʲiˈzɑt͡sʲijɐ], мн. []
послухати вимову:
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- насадження української; перехід на українську мову в побуті, літературі чи діловодстві ◆ немає прикладів застосування.
- комп. адаптація апаратного та програмного забезпечення комп'ютерів до потреб україномовних користувачів (зокрема, переклад інтерфейсу українською мовою); а також програма, що пройшла таку адаптацію ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |