спосіб

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок однина множина
Н. спо́сіб спо́соби
Р. спо́собу спо́собів
Д. спо́собу,
спо́собові
спо́собам
З. спо́сіб спо́соби
Ор. спо́собом спо́собами
М. спо́собу,
спо́собові
спо́собах
Кл. спо́собу* спо́соби*

спо́-сіб

Іменник, неістота, чоловічий рід, 1-ше відмінювання (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -спосіб-.

Вимова

Семантичні властивості

Значення

  1. певна дія, прийом або система прийомів, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь, досягти чогось. ◆ Єремія побачив, що треба змінити спосіб діяння, щоб часом його слободи не спустошились зовсім вкрай, до решти (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 27); Панотцям припав до вподоби такий спосіб розмови, отож ухопились і вони за нього (Лесь Мартович, Тв., 1954, 215); [Химка:] Треба ж чимсь заробляти… [Іван:] То отаким способом заробляти?… (Панас Мирний, V, 1955, 245); Збракували багачі Данька. Та згодом він сам знайшов спосіб допомагати родині: з весни промишляв рибою (Олесь Гончар, I, 1959, 8); Виявилося, що отець Вікентій самотужки вперто вивчає медицину і особливо способи лікування травами (Михайло Стельмах, I, 1962, 251); Вона викликала Марійку, і та продемонструвала на дошці свій спосіб (Олесь Донченко, V, 1957, 363); Велике значення для ефективного використання органічних добрив має час і спосіб їх внесення (Хлібороб України, 12, 1968, 14)
  2. те, що служить знаряддям, засобом і т. ін. у якій-небудь справі, дії. ◆ Найкращий спосіб — отрута. Наприклад — морфій… Чого ж я мучусь? Чому не вмираю? ..Вода теж притягала мою увагу, хоч се був би найгірший спосіб (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); Воля, Рада й Аліна, прийнявши квіти, відмовилися скористатися з такого допотопного способу пересування, як візник (Юрій Яновський, II, 1954, 96); Перекладач з однієї мови на іншу є не тільки способом збагачення духовного досвіду читачів, а й способом збагачення мови, на яку той чи інший твір перекладається (Максим Рильський, IX, 1962, 59)
  3. лінгв. граматична категорія дієслів, що виражає відношення дії (або стану) до дійсності, встановлюване мовцем ◆ Типовими морфологічними ознаками дієслова, що відрізняють його від інших частин мови, є зміна за особами, часами і способами (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 319); Категорія способу включає в себе форми дійсного способу, наказового (Сучасна українська літературна мова, II, 1969, 387)

Синоніми

  1. частк. засіб, прийом

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Етимологія

Від ??

Переклад

Джерела

  • Орфоепічний словник / Укладач М. І. Погрібний — К.: Радянська школа, 1984 — с. 539