уповісти

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  мин. майб. наказ.
Я упові́в упові́м
Ти упові́в
уповіла́
уповіси́ *упові́(д)ж
Він
вона
воно
упові́в
уповіла́
уповіло́
упові́сть
Ми уповіли́ уповімо́ *упові́(д)жмо
Ви уповіли́ уповісте́ *упові́(д)жте
Вони уповіли́ уповідя́ть
Дієприкм.
Дієприкм. пас. упові́(д)жений
Дієприсл. упові́вши
Безособова форма

у-по-ві́-сти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).


Префікси: у-по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. рідк. звіряти, повіряти. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. діал. повісти, розказати, говорити. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Уповіж мені ти, поневільний шлюбе, що із тебе за неславонька буде , «Словарь української мови»

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від повісти із префіксом у-.

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]