Українська

у-по-ві́-сти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).

Префікси: у-по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.

рідк. звіряти, повіряти. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.
діал. повісти, розказати, говорити. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Уповіж мені ти, поневільний шлюбе, що із тебе за неславонька буде , «Словарь української мови»

Найтісніша спорідненість
іменники: повість

Від повісти із префіксом у-.

Список перекладів
Російська_ru: повествовать ^(ru)

Список перекладів