учтивость
Російська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | учти́вость | учти́вости |
| Р. | учти́вости | учти́востей |
| Д. | учти́вости | учти́востям |
| З. | учти́вость | учти́вости |
| О. | учти́востью | учти́востями |
| П. | учти́вости | учти́востях |
у·чти́-вость
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- чемність ◆ Правила поведения при дворе и в обществе предписывали добродетель, приветливость, смирение и учтивость. Светлана Клишина, «Мода как ристалище», 2002 р. (Цитата з порталу "Национальный корпус русского языка")
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники: учтивый
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія
[ред.]Від ??