фортеця

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. форте́ця форте́ці
Р. форте́ці форте́ц
Д. форте́ці форте́цям
З. форте́цю форте́ці
Ор. форте́цею форте́цями
М. форте́ці форте́цях
Кл. форте́це* форте́ці*

фор-те́-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -фортец-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

фортеця, Меджибіж.
.

Значення[ред.]

  1. військ., буд. укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, признач. для тривалої кругової оборони [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]
  2. перен., уроч. надійний захист, опора, твердиня [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Сім'я — фортеця моя

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

  1. вежа, тераса

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття
  • Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.