халтура

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. халту́ра халту́ри
Р. халту́ри халту́р
Д. халту́рі халту́рам
З. халту́ру халту́ри
Ор. халту́рою халту́рами
М. халту́рі халту́рах
Кл. халту́ро* халту́ри*

хал-ту́-ра

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -халтур-; закінчення:

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. неякісно, непрофесійно, некомпетентно зроблена робота.
  2. підробіток не за основним місцем роботи; робота, яку можна виконати недоброякісно.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ?? Виникло внаслідок зміни значення (а також вимови) слова хавтур, хавтура («плата натурою духівництву за відправлення різних обрядів», «поминки»). Сучасного значення набуло в післяреволюційні роки, особливо серед російських акторів. До широкого вжитку потрапило через театральний і злодійський жаргони.

Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: халтура
  • Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 6: Ф — Я / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 569 с.