цар
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ца́р | ца́ри |
| Р. | ца́ра | ца́рів |
| Д. | ца́рові ца́ру |
ца́рам |
| З. | ца́ра | ца́рів |
| Ор. | ца́ром | ца́рами |
| М. | ца́рові ца́ру |
ца́рах |
| Кл. | ца́ру | ца́ри |
ца́р
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -цар-.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- володар якої-небудь країни (як загальна назва, не титул) ‖ титул монарха в деяких країнах; монарх, що має цей титул ‖ перен., розм. повновладний господар над ким-, чим-небудь; розпорядник
- перен. який підпорядковує навколишніх своєму впливу або переважає всіх (все) чим-небудь ‖ про звірів, птахів, рослини і т. ін.
- у сполученні з іншим іменником характеризує його як щось виняткове, найголовніше серед інших подібних. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
[ред.]- —
- —
- —
Антоніми
[ред.]- —
- —
- —
Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| володар якої-небудь країни (як загальна назва, не титул) | |
| який підпорядковує навколишніх своєму впливу або переважає всіх | |
| характеризує його як щось виняткове, найголовніше серед інших подібних | |
Джерела
[ред.]Білоруська
[ред.]Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]
Іменник, чоловічий рід.
Корінь: --.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- цар (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Прислів’я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Болгарська
[ред.]Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]
Іменник, чоловічий рід.
Корінь: --.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- цар (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Прислів’я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Джерела
[ред.]- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 1a
- Українські слова морфемної будови слова R
- Переносні вирази/uk
- Розмовні вирази/uk
- Шаблони оформлення
- Білоруська мова
- Білоруські іменники
- Чоловічий рід/be
- Відсутні дані про будову слова/be
- Слова з 3 букв/be
- Болгарська мова
- Болгарські іменники
- Чоловічий рід/bg
- Відсутні дані про будову слова/bg
- Слова з 3 букв/bg
- Слова з 3 букв/uk
- Вікісловник:Статті міжмовної омонімії/3
- Людина/be
- Людина/bg
- Людина/uk
