цвікати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | цві́каю | цві́кав цві́кала | цві́катиму | — |
| Ти | цві́каєш | цві́кав цві́кала | цві́катимеш | цві́кай |
| Він Вона Воно |
цві́кає | цві́кав цві́кала цві́кало | цві́катиме | — |
| Ми | цві́каєм(о) | цві́кали | цві́катимем(о) | цві́каймо |
| Ви | цві́каєте | цві́кали | цві́кайте | |
| Вони | цві́кають | цві́кали | цві́катимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | цві́каючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | цві́кавши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Безособова форма | — | |||
цві́-ка-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -цвік-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- недок., розм. висловлювати кому-небудь невдоволення з приводу чогось; дорікати кому-небудь. [≈ 1][▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |