цвірготати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	цвіргочу́	цвіргота́в	цвіргота́тиму	—
Ти	цвірго́чеш	цвіргота́в цвіргота́ла	цвіргота́тимеш	цвіргочи́
Він Вона Воно	цвірго́че	цвіргота́в цвіргота́ла цвіргота́ло	цвіргота́тиме	—
Ми	цвірго́чем (цвірго́чемо)	цвіргота́ли	цвіргота́тимем(о)	цвіргочі́м(о)
Ви	цвірго́чете	цвіргота́ли		цвіргочі́ть
Вони	цвірго́чуть	цвіргота́ли	цвіргота́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	цвіргочачи́
Дієприсл. мин. ч.	цвіргота́вши
Безособова форма	цвіргочно

цвір-го-та́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 6c. II. дієвідміна

Корінь: -цвіргот-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок., зах. цвіркотати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів