цвірготати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я цвіргочу́ цвіргота́в цвіргота́тиму  —
Ти цвірго́чеш цвіргота́в
цвіргота́ла
цвіргота́тимеш цвіргочи́
Він
Вона
Воно
цвірго́че цвіргота́в
цвіргота́ла
цвіргота́ло
цвіргота́тиме  —
Ми цвірго́чем (цвірго́чемо) цвіргота́ли цвіргота́тимем(о) цвіргочі́м(о)
Ви цвірго́чете цвіргота́ли цвіргочі́ть
Вони цвірго́чуть цвіргота́ли цвіргота́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. цвіргочачи́
Дієприсл. мин. ч. цвіргота́вши
Безособова форма

Дієслова, недоконаний вид перехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 6c).

Корінь: -цвіргот-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок., зах. цвіркотати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]