цвіркотати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я цвіркочу́ цвіркота́в цвіркота́тиму  —
Ти цвірко́чеш цвіркота́в
цвіркота́ла
цвіркота́тимеш цвіркочи́
Він
Вона
Воно
цвірко́че цвіркота́в
цвіркота́ла
цвіркота́ло
цвіркота́тиме  —
Ми цвірко́чем (цвірко́чемо) цвіркота́ли цвіркота́тимем(о) цвіркочі́м(о)
Ви цвірко́чете цвіркота́ли цвіркочі́ть
Вони цвірко́чуть цвіркота́ли цвіркота́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. цвіркочачи́
Дієприсл. мин. ч. цвіркота́вши
Безособова форма

Дієслова, недоконаний вид перехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 6c).

Корінь: -цвіркот-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок. підсилювальне до цвіркати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]