цвіркотати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	цвіркочу́	цвіркота́в	цвіркота́тиму	—
Ти	цвірко́чеш	цвіркота́в цвіркота́ла	цвіркота́тимеш	цвіркочи́
Він Вона Воно	цвірко́че	цвіркота́в цвіркота́ла цвіркота́ло	цвіркота́тиме	—
Ми	цвірко́чем (цвірко́чемо)	цвіркота́ли	цвіркота́тимем(о)	цвіркочі́м(о)
Ви	цвірко́чете	цвіркота́ли		цвіркочі́ть
Вони	цвірко́чуть	цвіркота́ли	цвіркота́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	цвіркочачи́
Дієприсл. мин. ч.	цвіркота́вши
Безособова форма	цвіркочно

цвір-ко-та́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 6c. II. дієвідміна

Корінь: -цвіркот-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [t͡sʲʋʲirkɔˈtɑte] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок. підсилювальне до цвіркати. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: chirp (en)

Джерела

• Словник УЛІФ: цвіркотати