Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	—	—	—	—
Ти	—	—	—	—
Він Вона Воно	—	цвірча́в цвірча́ла цвірча́ло	цвірча́тиме	—
Ми	—	—	—	—
Ви	—	—		—
Вони	—	—	—	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	—
Дієприсл. мин. ч.	—
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	—

цвірчати (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -цвірч-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

недок. видавати характерні тріскотливі звуки (про цвіркунів, коників). ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.
видавати звуки «цвірінь-цвірінь» (про горобців та деяких інших пташок). ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ немає прикладів застосування.
1. видавати характерні звуки, схожі на щебет птахів (про предмети) ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість

Від ??

видавати характерні тріскотливі звуки

видавати звуки «цвірінь-цвірінь»

видавати звуки, схожі на щебет птахів