цвірінькотіння

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	цвірінькоті́ння	цвірінькоті́ння
Р.	цвірінькоті́ння	цвірінькоті́нь
Д.	цвірінькоті́нню	цвірінькоті́нням
З.	цвірінькоті́ння	цвірінькоті́ння
Ор.	цвірінькоті́нням	цвірінькоті́ннями
М.	цвірінькоті́нні цвірінькоті́нню	цвірінькоті́ннях
Кл.	цвірінькоті́ння	цвірінькоті́ння

цві-рінь-ко-ті́н-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -цвірінькот-; суфікси: -ін-н; корінь: -я-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дія за значенням цвірінькотіти[[Категорія:Вербальні слова}}]] і звуки, утворювані цією дією. ◆ Крякання, кудкудакання, цвірінькотіння зливаються в один невгамовний хор, від якого голова тріщить. Я. Гримайло

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: цвірінькотіння