цвірінькотіння

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. цвірінькоті́ння цвірінькоті́ння
Р. цвірінькоті́ння цвірінькоті́нь
Д. цвірінькоті́нню цвірінькоті́нням
З. цвірінькоті́ння цвірінькоті́ння
Ор. цвірінькоті́нням цвірінькоті́ннями
М. цвірінькоті́нні
цвірінькоті́нню
цвірінькоті́ннях
Кл. цвірінькоті́ння цвірінькоті́ння

цві-рінь-ко-ті́н-ня

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -цвірінькот-; суфікси: -ін; корінь: -я-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дія за знач. дієсл. цвірінькотіти і звуки, утворювані цією дією. ◆ Крякання, кудкудакання, цвірінькотіння зливаються в один невгамовний хор, від якого голова тріщить. Я. Гримайло

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]