централізм
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | централі́зм | — |
| Р. | централі́зму | — |
| Д. | централі́змові централі́зму |
— |
| З. | централі́зм | — |
| Ор. | централі́змом | — |
| М. | на/у централі́зму | — |
| Кл. | централі́зму* | — |
цен-тра-лі́зм
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -централ-; суфікс: -ізм.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- система керівництва та організації, за якої місцеві органи підпорядковано центральній владі, центрові. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ?
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |