централізм

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. централі́зм  —
Р. централі́зму  —
Д. централі́змові
централі́зму
 —
З. централі́зм  —
Ор. централі́змом  —
М. на/у централі́зму  —
Кл. централі́зму*  —

цен-тра-лі́зм

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -централ-; суфікс: -ізм.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. система керівництва та організації, за якої місцеві органи підпорядковано центральній владі, центрові. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ?

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]