церат

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	цера́т	цера́ти
Р.	цера́та	цера́тів
Д.	цера́тові цера́ту	цера́там
З.	цера́т	цера́ти
Ор.	цера́том	цера́тами
М.	на/у цера́ту	на/у цера́тах
Кл.	цера́ту*	цера́ти*

це-ра́т

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -церат-.

Вимова

• МФА : [t͡seˈrɑt] (одн.), [t͡seˈrɑte] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. хім. сіль з аніоном, у якому церій має ступінь окиснення +4. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: церат