цикута
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | цику́та | цику́ти |
| Р. | цику́ти | цику́т |
| Д. | цику́ті | цику́там |
| З. | цику́ту | цику́ти |
| Ор. | цику́тою | цику́тами |
| М. | цику́ті | цику́тах |
| Кл. | цику́то* | цику́ти* |
ци-ку́-та
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -цикут-; закінчення: -а
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- трав'яниста багаторічна отруйна рослина родини Зонтичних, яка росте біля води; вех
- отрута, виготовлена з цієї рослини ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- згрубілі форми:
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |